Історії переселенців

Так сталося, що в Донецькій області у березні 2022 оголосили евакуацію. Це страшне, чуже і холодне слово. Такі самі воно викликало і відчуття, коли через "расєянську" агресію ми вимушені були покинути рідний дім і стати переселенцями. Нескінченні сльози, сум, розпач - життя зупинилось. Ще і Дніпро зустріло певними побутовими проблемами. Так було два чи три місяці - точно не пам'ятаю, бо той душевний біль не давав відчувати реальність.
Але ж так довго тривати не могло і мені пощастило зустрітись з неймовірною командою представників громадської організації "Сила майбутнього". Спілкування з цими хлопцями та дівчатами в буквальному розумінні повертало до життя. А ще маса корисної інформації, нові знайомства, відкриття, підтримка.
Я із задоволенням відвідувала зустрічі, майстер-класи, екскурсії і насолоджувалася спільно проведеним часом з такими ж переселенцями, як я.
Спільнота "Контакт2U" - це справжні, активні, незламні, сильні духом люди, спілкування з якими має цілющу силу і надає впевненості. За останні вісім місяців я отримувала підтримку і допомогу в адаптації у чужому незнайомому місті. Якби не ці зустрічі, перебування в стресовому стані могло б мати непередбачувані наслідки. Дуже вдячна за можливість стати частиною чудової спілтноти.

Оксана, м. Добропілля

Як ми стали переселенцями?
У липні 2014 року з родиною виїхали з рідного міста Донецька до Донецької області, яка не була окупована.
Дочки мали піти в перший клас, тому ми думали, що скоро повернемося.
Але не судилося.
Ближче до вересня зрозуміли, що треба вирішувати, як бути далі, і почали шукати небезпечне місце в іншому місті.
Буквально довірившись Всесвіту, ми поїхали до м. Павлограда.
Там ми дуже швидко знайшли житло та роботу.
Я згодом дізналася, що вагітна.
Працювала до 9 місяців завідувачкою аптеки. Щоранку їздила автобусом у м.Тернівка.
Страх залишитися без засобів для існування давав понад силу.
Чоловік також освоїв новий напрямок діяльності. Почав займатися висотними роботами.
Ми обидва отримали новий досвід та нові можливості.
Коли народився син, переїхали до
м. Дніпро, бо у чоловіка з'явилася перспектива розширення діяльності у цьому місті.
І це було правильним рішенням.
Нові зв'язки, нове коло знайомих, новий шлях побудови нашого побуту.
У моєму житті з'явився плейбек, який згодом став улюбленою справою і навіть відбулася зміна професійної діяльності, яка зараз приносить не лише дохід, а й задоволення від моїх обов'язків.
І все це завдяки людям, які зустрічалися на моєму шляху.
Більшість із них, це зараз команда проекту "Контакт2u", де я виконую обов'язки бухгалтера, а іноді й акторки плейбек спільноти "ФарбаФабра".
Дуже рада бути причетною до такого творчого та робочого процесу з креативними, цілеспрямованими людьми. Які у темні часи для всіх нас роблять важливі справи, надихаючи своєю енергією та дають опору та підтримку своїми діями.
Знаю це не з чуток, свого часу мені пощастило, завдяки їм я змінила своє життя на краще.

Наталя, м. Донецьк

Ми переселенці з 2014-го року. Коли у наш рідний Донецьк зайшла банда Гіркіна, стало зрозуміло, що це кінець. Сина з моєю мамою вивезли ще на початку літа. Самі виїхали в серпні. Чуже місто, чужі люди, все з нуля. Не було ні бажання, ні сил, ні грошей, щоб кудись ходити та с кимось спілкуватися. Я навіть перестала наносити макіяж. Нащо? Я не знаю цих людей на вулицях, яка різниця як я виглядаю? Робота, дім, соцмережі, серіали. Дуже не вистачало спілкування. Звичайні люди не могли зрозуміти, що ми переживаємо. Підписалася на групу таких самих переселенців. Читала пости, щось коментувала, дізнавалася якісь новини. То й і все. А потім був благодійний ярмарок. І я туди пішла. Познайомилася з дівчатами. Виникла ідея робити щось для таких як ми. Так з’явилася ГО «Сила Майбутнього». Я не займалася організацією заходів, але завжди рада до них завітати. Ці люди дали мені сили рухатися далі. Просто жити. Тут та зараз. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я не можу навіть описати, що я відчувала. Невже це відбувається знову? Як же я зраділа, коли почалися ці зустрічі. Іноді нам потрібні не матеріальні речі. Нам потрібна підтримка, зміна обстановки, зустріч та спілкування з людьми, які розуміють. А тут в "Контакт2U" розуміють. Ви реально круті. Дякую!

Катерина, м. Донецьк